Минуло півроку з того часу, як Україні довелося відкласти свої плани щодо впровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Припускалося, що у травні місяці під час Ризького саміту Східного партнерства питання скасування Шенгенських віз для українців повинно було вирішитися на користь наших громадян, але перевірка візової комісії щодо виконання необхідних вимог Україною, розбила вщент надії урядовців на термінове здобуття дозволу на вільний в’їзд на європейські території. Цього разу ЄС встановило строки на допрацювання недоліків до кінця поточного року. Термін спливає, саме тому необхідні політичні рішення, закони та поправки до них приймаються у авральному режимі. Навіть тих, кого сьогодні мало цікавить безвізова Європа, бентежить, чи спроможні наші можновладці довести цю справу до кінця? Чого вимагає від нас ЄС? Що вдалося зробити за встановлений часовий термін, і чи стане цього достатньо для запроваження безшенгенського перетину кордонів вже наступного року?

Чого від нас хочуть

Для отримання безвізового режиму ЄС висунув для нас стандартні чітки вимоги, до травня з переліку важливих справ вдалося зробити небагато. Найгірший показник, як зазначено у оприлюдненому звіті Єврокомісії, спостерігається у боротьбі з корупцією. Та крім роботи над цим неподобством, список вимог чималенький:

-         встановлення антикорупційних недоліків під час приватизації;

-         удосконалення виборчого законодавства у частині фінансування партійних кампаній;

-         врахування рекомендацій щодо люстраційних законів;

-         реформа недоторканності суддів та депутатів;

-         налагодження роботи антикорупційного бюро та Нацагенції із запобігання корупції не лише на папері;

-         забезпечити узгоджений підхід до антикорупційної боротьби на політичному рівні;

-         створити Агенцію з повернення активів, привласнених через корупцію;

-         переглянути повноваження СБУ;

-         систематизувати органи досудового розслідування;

-         посилити захист ідентифікаційних документів громадян;

-         забезпечити ефективний контроль на адміністративному кордоні з Кримом та на лінії розмежування на Донбасі. 

Що вдалося зробити

Останнім часом Верховній Раді все ж таки вдалося прийняти ряд антикорупційних законів. Чи вдовольнить результат комісію, буде зрозуміло згодом, адже затверджені юридичні документи мають певні розбіжності з вимогами ЄС.

Після довгих суперечок вдалося внести зміни і до Кодексу законів про працю щодо заборони дискримінації секс-меншин. Та очікується, що найближчим часом поправки втратять свою чинність, бо на черзі – впровадження нового Трудового кодексу. 

Попереду найскладніші задачі

У напрямку скасування європейських віз було зроблено чимало, але залишається ряд важливих завдань, які можуть стати на заваді впровадження безвізового режиму.

1. Скасування недоторканності депутатів і суддів.

Справа в тому, що мова йде про внесення змін до Конституції, що являє собою складну та довготривалу процедуру, та це не єдина проблема, адже Рада взагалі не налаштована до розгляду цього питання, бо воно стосується безпосередньо інтересів тих, хто повинен голосувати за рішення.

2. Прийняття декількох міграційних законів.

Рівень міграційних ризиків з боку України взагалі може стати негласним фактором впливу на рішення ЄС щодо запровадження безвізового режиму. За деякими даними Україна входить до першої шістки країн-постачальників біженців до ЄС наряду з Сирією, Афганістаном, Косово, Еритреєю. Насправді ж наша країна лише на 12 місці, її випереджають Росія та Сербія. Навіть у сусідній Польщі росіян-мігрантів у 1,5 рази більше, ніж українців. Значна частина заявок надходить від наших заробітчан, які не тікають від війни, а просто хочуть легалізуватися і отримати право на роботу у заможніх країнах Європи. У ЄС це знають, тому не поспішають надавати притулок українцям. Із загальної кількості поданих заяв задовольняється всього близько 4%. Високий рівень безробіття в Україні може стати серйозною проблемою, адже з відміною віз може зрости і поток трудових мігрантів-шукачів кращої долі.

3. Запровадження ІD карток замість внутрішніх паспортів громадян України планується вже наступного року. Картка ходитиме нарівні з паспортом.

ID документ діє у багатьох країнах, містить фотографію, прізвище, ім’я, особистий номер, зразок підпису та біометричну інформацію. Усе записано у електронному чипі чи на магнітній стрічці. На українській ID картці не зберігатимуться біометричні дані та електронний підпис. Передбачається, що картки поступово замінять паперовий документ.

4. Повинна реально почати діяти антикорупційна програма. Закони прийняті – вони мають працювати.

Незабаром дізнаємось, чи вдасться Україні скласти іспит з предмету «Європа без кордонів», чи знову поставлять нас у графік на перескладання. Але однозначно, що уникнути процесу оформлення Шенгену швидко не вдасться, бо навіть із отриманням схвального рішення, процедура впровадження триватиме щонайменше півроку. Тож, хто планує подорож до Старого світу найближчим часом, готуйте необхідний пакет документів та 35 євро.

Оксана ЛИМАР.

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.