Про цьогорічну вступну кампанію, можливості та виклики сьогоднішніх абітурієнтів, проблеми, успіхи та зміни у вищій освіті в Україні, про тенденції на сьогоднішньому і завтрашньому ринку праці ділиться Олег Шаров, генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти та науки України.

З випускників у абітурієнти

Щоб підвищувати якість вищої освіти, треба підвищувати вступні вимоги до претендентів на її отримання. Не повинно бути видано дипломів лише за те, що людина вистояла у черзі на здобуття вищої освіти.

У 2019 році 11-й клас школи закінчили приблизно 200 тис. учнів. Бажання взяти участь у цьогорічному тестуванні виявило трохи більше 166 тисяч, згідно з відкритими електронними кабінетами. Кожний абітурієнт цьогоріч може подавати заяви на сім спеціальностей одночасно.

Приблизно 6% минулорічних випускників виявили бажання навчатися у закордонних вишах. 72 тис. громадян наразі здобувають освіту за кордоном, трохи більше половини з них – у Польщі. Цікаво, але така ж кількість іноземних студентів здобувають освіту в Україні.

За покликом і розрахунком

Традиційно найбільші держзамовлення на педагогічні, медичні, комп’ютерні спеціальності. Держава завжди буде потребувати вчителів, лікарів, IT-спеціалістів.

Цьогоріч збільшено держзамовлення на гірничо-металургійні спеціальності. Причина – звернення підприємств відповідної галузі через нестачу кваліфікованих фахівців.

Популярні серед абітурієнтів гуманітарні спеціальності, оскільки на них багато бюджетних місць, відповідно і заяв на них подають найбільше.

На вузькі технічні спеціальності замовляється мало місць, відповідно на них важко вступити.

Загальна стратегія МОН – збільшення держзамовлення на природничі, технічні та педагогічні природничі спеціальності.

Цьогоріч збільшено держзамовлення на гірничо-металургійні спеціальності.
Причина – звернення підприємств відповідної галузі через нестачу
кваліфікованих фахівців.

Цукерка для розумників

Головна преференція для випускників, що склали ЗНО на найвищі бали – це бюджетне місце на будь-яку спеціальність та навчальний заклад, яким вони віддадуть перевагу. Це тільки підтверджує прозорість існуючої системи оцінювання.

Найвищі бали, приблизно 194,5, традиційно потребують такі спеціальності, як міжнародні відносини, міжнародна економіка та міжнародне право, філології екзотичних мов. Трохи менших балів вимагатиме вступ за спеціальностями політології, журналістики, права, комп’ютерних технологій.

Професія з перспективою

Заклади вищої освіти постійно стежать за ринком праці і весь час продукують нові спеціальності. Наприклад, останні 2 роки у низці технічних вишів з’явилася спеціальність «Інтернет речей» (Internet of things). За нею саме сьогодні робота в України є хіба що фрагментарно, але вже через декілька років це будуть надзвичайно затребувані спеціалісти.

Цього року впроваджується пілотний проект з підготовки вчителів для сільської місцевості з першочерговим зарахуванням, який передбачає укладання договору на трирічне відпрацювання. Але навряд примусом можна досягти поставленої мети. Вчитель повинен мати гідну зарплатню, достойне житло, повагу у суспільстві, тоді село буде мати достатню кількість вчителів.

Кадри для великого бізнесу

Великий бізнес не повинен самостійно витрачати кошти на підготовку фахівців вищої освіти, оскільки такі підприємства платять податки до бюджету. Обов’язок держави – підготовка кадрів для економіки України.

Кваліфіковані кадри у країні є у достатній кількості, інша річ, що бізнес не має бажання платити достойну заробітну плату, за яку люди готові працювати, через це часті скарги від підприємств на нестачу робочих рук. Сьогодні той бізнес, який не спроможний платити конкурентну заробітну плату приречений не залежно від форми власності і місця розташування. Вже давно не існує регіонального ринку праці, є міжнародний ринок, де мають бути конкурентні заробітні плати.

Вищі навчальні заклади не забов’язані працевлаштовувати випускника. Більшість випускників сьогодні не налаштовані працювати на запропонованому місці, вони орієнтуються на створення нових робочих місць, на підприємницьку діяльність, на роботу, яка не відповідає їх спеціальності або на виїзд за кордон. Сьогоднішня проблема не студента працевлаштувати, а підприємству знайти гарного працівника з числа випускників, і ця тенденція загострюється.

Навчання за новими стандартами

9 серпня 2019 року набуде чинності Закон «Про фахову передвищу освіту», він стосується роботи коледжів та технікумів, але у ньому є прикінцеві положення, якими запроваджується моніторинг працевлаштування випускників. І моніторинг буде націлений, скоріше, не на кращих випускників та кращі виші, а якраз навпаки.

У Законі «Про фахову передвищу освіту» немає жодного слова про диплом державного зразка, як це буде працювати покаже час. За деякими спеціальностями вищої освіти навряд колись вдасться скасувати диплом державного зразка, наприклад тих спеціальностей, що стосуються медицини, атомної енергетики, правоохоронної діяльності тощо. У всьому світі це називається регульованими спеціальностями. Наприклад освіта моряка, урегульована міжнародними конвенціями, при цьому потрібне чітке визначення що до визнання диплому державою.

Не плутати: фаховий молодший бакалавр в системі передвищої освіти успадкує рівень молодшого спеціаліста, молодший бакалавр – рівень вищої освіти. Зміниться те, що коледжі та технікуми побачать свою перспективу, їх почали вбудовувати у систему вищої освіти.

Дефіцитний товар

Останнім часом є помітні зрушення з стимулювання наукової роботи у вищих навчальних закладах. Виділено 100 млн. грн. на останньому засіданні Кабміну для базової наукової роботи, повинен запрацювати «Фонд наукових досліджень».

У країні 100 тис. науково-педагогічних працівників, що за європейськими мірками дещо перевищує потребу, але багато хто з них пенсійного або передпенсійного віку, а частина не дуже високої якості. Підготовка гарного викладача – досвідченого доцента, потребує 10-15 років. Університетський викладач – це штучний товар, тому, якщо десь не вистачає викладача, просто знайти його не можна, бо його немає. Традиційно маємо жорсткий дефіцит викладачів на IT-спеціальностях, як наслідок – їх перевантаження та бажання бізнесу перехопити їх за більшу заробітну плату.

Важливо! У Європі диплом магістра не буде визнано повноцінним, якщо людина не захищала магістерську роботу. Деякі виші економлять фонд заробітної плати і відмовляються від написання наукових робіт. Міністерство такий крок не підтримує, і там де має право встановлювати стандарти атестації, на магістерському рівні встановлює написання робіт. Так само, як захист робіт повертається і на рівні бакалавра.

Якщо заклад не готує випускника конкурентноспроможнього на світовому ринку праці, то він не має перспективи.

Майбутнє за мобільним інтелектом

Ми на порозі роботизації. Це означає, що той хто виконує рутинну роботу, буде її втрачати, а шанси на успішними будуть ті, хто здатний до креативної інтелектуальної діяльності. Майбутнє за людьми, які самі по собі – є продуктивний заводом по виробництву ідей, нестандартних рішень.

Молоді люди повинні бути готовими до того, що ті професії, яким вони навчаються сьогодні, через 20 років будуть нікому не потрібними. У кращому випадку, вони зміняться технологічно, у гіршому випадку – вони зникнуть за відсутністю потреби. Тому сьогоднішня молодь повинна бути готова до того, що їм ще декілька разів доведеться опановувати нові професії протягом життя. Такі на сьогодні світові тенденції!

Оксана ЛИМАР.

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Свежий номер "Проспекта" Вы можете приобрести в точках продажи прессы или оформив подписку.