НТМ - Новини Твого Мiста

У січні цього року набрав чинності Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (від 26.11.2015 р. № 848-VIII), який передбачає певні зміни в пенсійному забезпеченні наукових (науково-педагогічних) працівників.

Умови, за яких призначається така пен­сія, не змінилися – це досягнення певного віку та наявність наукового (для чо­ловіків — 20, для жінок — 15 ро­ків) і страхового стажу (для чоловіків — 35, для жінок — 30 років). 

Однак є й зміни. Законом № 848-VIII розширено перелік посад наукових працівників. До них тепер належать радник при дирекції наукової устано­ви; член Президії НАНУ або національної галузевої академії наук; радник Президії НАНУ або національної галузевої академії; провідний редактор наукового видавництва, періо­дичного наукового видання.

Крім того, передбачено, що в стаж наукової роботи зарахо­вується;

• час роботи на посадах нау­ково-викладацького складу Національної школи суддів України,

• час навчання в аспірантурі ;докторські програми) третьо­го рівня вищої освіти та наукової роботи за спеціальністю за кордоном за умови збереження громадянства, сплати страхових внесків відповідно до Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та перерви між завершенням навчання (роботи) за кордоном і його віднов­ленням в Україні не більше як три місяці. 

Статтею 34 Закону № 848-VIII передбачено, що наукові установи (вищі навчальні заклади) «можуть направляти наукових (науково-педагогічних) працівників, аспірантів та докторантів на наукове стажування, зокрема довгострокове, в інші наукові установи та вищі на­вчальні заклади, зокрема за кордон на термін до двох років.

До того ж час наукового ста­жування, зокрема за кордо­ном, за умови сплати страхо­вих внесків зараховують до наукового стажу.

До стажу наукової роботи зараховується також час робо­ти наукових (науково-педаго­гічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України. Це стосується працівників, звільнених з роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державні органи, а також партійні, профспілкові, комсо­мольські, кооперативні та інші громадські організації. Час ро­боти наукових (науково-педа­гогічних) працівників на виборних посадах зараховується до наукового стажу за умови, що виборній роботі безпосередньо передувала і після неї була робота на посаді науко­вих та науково-педагогічних працівників або робота особи, яка має науковий ступінь і пра­цювала (продовжує працюва­ти) за спеціальністю відповід­но до групи спеціальностей га­лузі науки, за якою присудже­но науковий ступінь.

Приклад

Отже, припустімо, що певний грома­дянин має науковий ступінь кандидата педагогічних наук. У період із 28 квіт­ня 1987 року по 17 липня 1995 року працював учителем у школі, з 20 лип­ня 1995 року по 28 лютого 2002 року — на виборній посаді в профспілковій організації, з 2 березня 2002 року по 18 січня 2016 року — у школі на поса­ді вчителя.

За умови документального підтвер­дження згаданих періодів роботи в школі на посаді вчителя за спеціальніс­тю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, за якою присуджено нау­ковий ступінь кандидата наук, як період роботи на посаді вчителя в школі, так і час роботи на виборній посаді буде зараховано до стажу наукової роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 848-VІІІ.

Наукові пенсії призначають­ся в розмірі 60% від суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) пра­цівника на яку нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Для обчислення пенсії враховується заробіток особи за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогіч­ного) працівника починаючи з 1 липня 2000 року. До того ж враховується вся заробітна плата в період роботи на нау­кових (науково-педагогічних) посадах як за основним міс­цем роботи, так і за сумісниц­твом.

У разі якщо період страхово­го стажу починаючи з 1 липня 2000 року менший 60 кален­дарних місяців, для обчислен­ня пенсії враховується заробі­ток за основним місцем робо­ти за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково– педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року не­залежно від перерв.

Варто звернути увагу на те, що заробітну плату до 01 07.2000 р., отриману за роботу на наукових (науково-педагогічних) посадах за сумісництвом, не враховують у роз­рахунок пенсії. Розглянемо все на прикладі.

Приклад 

Гр. У. працював на посадах, які дають право на призначення наукової пенсії, , у період із 28 лютого 1986 року по 31 серпня 2004 року.

Зважаючи на те, що період його страхо­вого стажу на посадах наукового пра­цівника починаючи з 1 липня 2000 року становить менше як 60 календарних мі­сяців, для обчислення пенсії буде вра­ховано (на його вибір) заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців на наукових посадах до цієї дати. До того ж заробіток за ці 60 календарних місяців визначатимуть лише за основним міс­цем роботи, без урахування сумісниц­тва. А за період із 1 липня 2000 року по 31 серпня 2004 року буде враховано заробітну плату на посаді наукового працівника як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Норма щодо проведення оптимізації заробітної плати залишилась незмінною. З пе­ріоду, за який враховується заробіток для обчислення пен­сії, виключається до 60 кален­дарних місяців підряд (за умо­ви, що зазначений період ста­новить не більш як 10% від тривалості наукового стажу).

У будь-якому разі період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, не може бути меншим за 60 календарних місяців.

Заробіток для обчислення пенсії не може перевищувати граничної суми заробітку (до­ходу), з якої справляється збір на обов'язкове державне пен­сійне страхування.

Із 1 січня 2016 року макси­мальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством, на яку нарахову­ється єдиний внесок.

Обов'язковою умовою для призначення наукової пенсії є звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) пра­цівника. Проте це не стосуєть­ся осіб, які працюють за стро­ковим трудовим договором (контрактом), укладеним після досягнення пенсійного віку.

Незмінними залишились умо­ви, за яких призначаються пенсії по інвалідності та в разі втрати годувальника непра­цездатним членам сім’ї помер­лого наукового (науково-педа­гогічного) працівника.

Варто зазначити, що дія стат­ті 37 Закону № 848-VІІІ поши­рюється на наукових (науково– педагогічних) працівників:

Ÿ  наукових установ та орга­нізацій недержавної форми власності, які пройшли дер­жавну атестацію (згідно із цим Законом),

Ÿ  недержавних університетів, академій, інститутів, що діють відповідно до Закону «Про ви­щу освіту»,

Ÿ  міжнародних наукових ор­ганізацій, які перебувають на території України відповідно до міжнародних договорів, ус­тановчі документи яких за­твердив Кабміном,

Ÿ  наукових установ і вищих навчальних закладів, що нале­жали партійним та громадсь­ким організаціям колишніх Української РСР, інших респу­блік СРСР та СРСР,

Ÿ  міжнародних наукових ор­ганізацій, членом яких е Украї­на, відповідно до міжнародних договорів України та за умови добровільної сплати страхових внесків. 

Начальник відділу з питань призначення

та перерахунку пенсій Т.А.Карабешкіна

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.