НТМ - Новини Твого Мiста

Декілька років українці намагаються по-новому розбудовувати власну країну, вивчаючи та переймаючи досвід передових держав. Життя за європейськими стандартами вабить ласою перспективою. Відкритість світу та європейська інтеграція підуть лише на покращення життя в Україні. Про це свідчать приклади наших прикордонних міст з країнами ЄС, у яких співпраця з Європою відбувається продуктивніше, ніж на сході. Серед таких – Чернівці – культурний та туристичний осередок України, який відрізняється не лише надзвичайною архітектурною спадщиною, але й потужною громадською активністю, яка стоїть на сторожі демократичного суспільства

Достойний спадок  

Чернівці, що знаходяться у 40 кілометрах від румунського кордону, мало схожі на більшість українських міст. Чвертьмільйонний обласний центр має надзвичайно привабливий зовнішній вигляд. Колись тут був важливий осередок діяльності румунів, євреїв, німців, поляків. В Чернівцях, що не будівля – архітектурний шедевр, закордонний колорит створює бруківка. Перлина забудови історичного центру – споруда Чернівецького національного університету, колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Для підтримання об’єкта світової спадщини у належному стані та навколишньої території місцевій владі доводиться докладати багато зусиль та коштів, але це не заважає розвиватися сучасному місту.

Не випадково, у туристичних рейтингах найбільш привабливих міст для подорожей Україною, Чернівці традиційно на перших позиціях. Тут комфортно і місцевим жителям і гостям. Відсутність сміття, квітучі клумби, грайливі фонтани, креативні кав’ярні та атмосферні ресторації, сучасні готелі, сувенірні крамниці. Для тих, хто здійснює оглядини з екскурсоводом, поруч з цікавими об’єктами по всьому місту прямо у тротуари вбудували стрілки-вказівники з номером та намальованим їжачком – місце зупинки, щоб прослухати розповідь про цікавинку. Для подорожуючих самотужки, передбачений зручний сервіс: маючи спеціальну програму на смартфоні, можна відсканувати штрих-код на вказівнику і дізнатися про власне місцезнаходження, прослухати або прочитати, про те, що перед очима. Здивував зарядний пристрій для електромобілей прямо перед мерією, адже у області такого транспорту зареєтровано всього 11 одиниць!

У Чернівцях постійно відбуваються масові гуляння, фестивалі, ярмарки – заходи місцевого, національного та міжнародного рівня, які сприяють не лише культурному розвитку, але й економічному добробуту.

У Чернівцях постійно відбуваються культурні заходи

 Нестандартний підхід

Міський голова Олексій Каспрук вважає, що влада повинна бути прозора і відкрита. Важливо, що очільник міста не партійний. Мер самостійно веде свою сторінку у Фейсбуці, де до нього можна звернутися особисто з будь-яким питанням, він нікому не передоручає відповідати на звернення у соцмережах. Сесії міської ради транслюються у прямому ефірі на місцевому телеканалі ТВА та на офіційному сайті міської ради, для демонстрації заборонені лише питання, на рішення яких існують обмеження публічності.

Громадські активісти домоглися введення електронних петицій (пропозиції, скарги тощо) на офіційному сайті. Якщо петиція від пересічного жителя міста набирає достатньо підтримки, її обов’язково розглядає відповідний відділ виконкому, до компетенцій якого вона відноситься. Таким чином було розглянуто понад 70 петицій, багато з них втілено у життя. Проводяться громадські бюджетні слухання. Запроваджується бюджет участі – це, певного роду, конкурс на фінансування громадських ініциатив, де кращий проект отримує кошти на реалізацію.

Цікаво, але таке сучасне і розвинене місто не має містоутворюючих підприємств. Мер пояснює таку особливість високим рівнем самозайнятості населення, тобто більшість жителів – приватні підприємці, сплачують податки, звідси – наповнення бюджету. У самозайнятості вбачать успішне майбутнє і громадські активісти, бо люди не лише мають власну справу, але й не бояться висловлювати особисту думку, оскільки не залежать від роботодавця.

Звичайно, що проблем у місті чимало, але до кожної влада шукає оптимальний, часом нестандартний, підхід до вирішення. Потребують фінансування комунальні підприємства, тому для водоканалу отримано кредит у австрійському банку.

У місті прийнятий план сталого енергетичного розвитку. Проблему перевантаження електричних мереж, через відсутність гарячого водопостачанна у місті, вирішили шляхом їх оновлення. Від централізованого опалення відмовлятися не збираються, вважають, що головне – його ефективна оптимізація, тому 16 мільйонів євро отримано кредиту на реструктуризацію теплопостачання. 36 будівель бюджетної сфери утеплюються. 15% з 33% за кредитами Ощадбанку на утеплення осель населення компенсуються з місцевого бюджету. За допомогою підтримки громадськості 8 мільйонів євро виділив скандинавський фонд для утеплення та енергоефективної реконструкції шкіл та дитячих садочків.

На меті у влади міста – мати 20–25% комунального транспорту. Ведуться перемовини з Європейським банком раціонального фінансування щодо закупівлі нових тролейбусів.

Проблемами безхатченків (надання житла, харчування, лікування, працевлаштування) займається окрема громадська організація, вона наділена повноваженнями звертатися до іноземних інветорів за допомогою, у тому числі і фінансовою. Міська влада надає лише деяку підтримку.

Для тварин-безхатченків працює притулок, розрахований на одночасне тимчасове перебування 60-70 тварин. Собак вакцінують, стерилізують та відпускають. З часом влада сподівається здолати проблему, але поки що тварин на вулицях досить багато, та на вигляд вони ситі та задоволені життям.

Не можливо уявити європейське місто, де не було б комфортно кожному члену суспільства, тому природньо, що всі нові об’єкти, які здаються до експлуатації, приймаються лише зі зручностями для людей з обмеженими можливостями: пандуси, ліфти, дзвінки тощо.

На мерії Чернівців викарбовано девіз міста Спільними зусиллями

 Гідне життя власними руками

У Чернівцях влада працює під пильним оком потужного громадського руху. Жителі міста створюють комфортні умови проживання власними руками, переважно за рахунок вільного часу, з доброї волі, часто навіть за свій кошт. Громадських організацій (ГО) доволі багато, але кожна з них визначає для себе пріоритетний напрямок роботи. Така співпраця з місцевою владою дає доволі плідні результати. До речі, час від часу проводиться такий захід, як «Урбан кафе», де представники ГО можуть зустрітися з чиновниками у неформальній обстановці. Ігор Бабюк, голова ГО «Український народний дім» впевнений, що зміни з’являються з появою активних людей. Громадські організації у місті присутні у всіх найважливіших сферах життя: чи то спостереження за виборчим процесом, чи то розподіл бюджетних коштів, здача ЗНО, ремонт доріг, упорядкування парковочних місць, допомога міській владі у залученні інвесторів тощо. Так, завдяки активістам громадської мережі «Опора» була викрита афера з підкупом виборців одного з місцевих депутатів, матеріали справи передані правоохоронним органам, а депутатський корпус з першого ж засідання працює у неповному складі – злодій у міжнародному розшуку. «Опора» проводить громадські майстерні, збори, вносить пропозиції та залучає кошти під корисні для міста проекти.

Микола Ляхович, голова «Буковинської агенції регіонального розвитку» визначає важливим напрямком роботи ГО – розвиток інфраструктури міста згідно європейських стандартів. За допомогою асоціації велосипедистів Києва був створений план розбудови велодоріжок у місті. Активісти домоглися того, щоб рішенням міської ради вимагалося при реконструкції доріг створювати велотраси. Представниками агенції вносяться пропозиції щодо громадського транспорту, зменшення загазованості, створення проектів щодо розвантаження центру міста від приватного транспорту, зміни системи паркування. До речі, було підраховано і прибуток, який місцевий бюджет може отримувати при грамотній організації та обліку парковочних місць –близько мільйона гривень!

Організація дев’ятий рік поспіль проводить велодень, у якому за будь-якої погоди бере активну участь і мер міста. Схожий захід – велоніч, учасники обов’язково отримують світловідбивачі від спонсорів. Щороку для дітей – «Дивогонка». Малеча обов’язково у захисних шоломах. Для дівчат – міні-парад «Леді на велосипеді». Розробляється дизайн велопарковок, проводиться їх встановлення, найпопулярніша – перед міськвиконкомом, оскільки вона у полі зору камери спостереження. Розробляються веломаршрути, друкуються велокарти, проводяться розчищення та маркування маршрутів, організовуються веломайстерні, проходять інформаційні заходи з інструкторами автошкіл з приводу правил дорожнього руху для велосипедистів, розповсюджуються буклети. Моніторинг рівня знань правил проводиться шляхом експрес-тестів. Шкода, але результати свідчать про низький рівень обізнаності велосипедистів, що становить загрозу їхньої безпеки. До багатьох проектів залучаються закордонні фахівці, зокрема німецькі, адже у Німеччині одна з найрозвиненіших мереж велодоріжок у Європі.

Культурний розвиток міста – спільна мета активістів «Rosa Collective». Перетворення історичних будівель на живі мистецькі об’єкти, організація зон відпочинку, встановлення арт-об’єктів, проведення заходів і фестів – напрямки роботи представників організації. Під час останнього фестивалю вуличної музики містом курсував тролейбус, у якому можна було не лише послухати енергійні мелодії, а й потанцювати. Для прихильників більш спокійного відпочинку відтворили стильний джаз-дворик. Такі ініціативи охоче підтримують молоді бізнесмени міста, оскільки вбачають у цьому перспективу притоку туристів.

Площа турецької криниці

Приклад починаючого чернівецького бізнесмена Артема Жука доводить, що не обов’язково бути членом громадської організації, щоб робити добрі справи на благо рідного міста. Хлопець започаткував ініціативу «Листівка для міста». Будь-хто може підійти до стенда з листівками з видами Чернівців і узяти ту, що вподобав. Можна отримати сувенір безкоштовно, а можна залишити гроші у спеціальній скринці (скільки вважаєш за потрібне). Зібрані кошти йдуть на громадські проекти.

Встановлення парклетів – компактних зон відпочинку у місцях, де паркуються автомобілі, ще один проект Артема. Така ідея викликала спротив у власників машин, оскільки парклети «крадуть» парковочні місця, але приватні інвестори знайшлися. Тепер у Чернівцях – два парклети, які передані на баланс «Зелентресту». Споруда коштує близько 20 тисяч гривень та ще три з половиною тисячі потрібно на організацію освітлення, але ідейний активіст вважає, що громадський простір має належати жителям міста.

Громадські активісти Чернівців власними прикладом доводять, що багато чого у тому, що нас оточує, залежить від самих людей. Навколишній світ можливо змінити на краще , а починати потрібно з себе. Не обов’язкого витрачати безліч часу і сил, достатньо – не бути байдужим. Тільки тоді можно почуватися господарем, а не гостем, у власному місті, коли щось корисне залишиш по собі, вкладеш у його розбудову часточку своєї душі.

Парклет перед театральною площею

Оксана ЛИМАР

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.