НТМ - Новини Твого Мiста

Реформа місцевого самоврядування в Україні впевнено набирає обертів: вже маємо на сьогодні 184 об’єднані територіальні громади. Щоб отримати позитивні результати децентралізації, мало окреслити територію і обізватися по-новому, потрібно повністю змінити систему господарювання. Одним із найскладніших моментів реформи є «перезавантаження» свідомості громадян, які ще досі впевнені, що створювати їхній добробут має «той, що сидить у столиці, в області чи районному центрі», а не вони самі. Щоб досягти успіху у загальній справі, треба багато, а головне ефективно трудитися кожному члену громади. Працьовитості українцям не позичати, а от деякий досвід можна перейняти у Польщі, яка є взірцем дієздатного адміністративного поділу у Європі, що, до речі, є її власним надбанням, адже реформа була впроваджена ще за 5 років до вступу у ЄС.

У кожного господаря – свій гаманець

Адміністративна система у Польщі має трирівневу структуру: 16 воєводств (аналог областей в Україні), 379 повітів (районів), 2478 гмін (громад). Причому гміни не підпорядковуються воєводству, а обидві структури працюють паралельно, бюджети мають самостійні, оскільки їх наповнення відбувається з різних видів податків. До грошей гміни воєвода доступу не має, а лише повинен здійснювати нагляд за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування. Також до обов’язків воєводства належить залучення іноземних інвестицій, міжнародне співробітництво. Звичайно, що на рівні воєводств працює Рада громадської користі. Декілька мільйонів злотих щороку виділяється для реалізації суспільно-корисних проектів. Загальний бюджет, який, наприклад, у Великопольському воєводстві становить 1 млрд. злотих (250 млн. євро), на 50% складається з податків, а ще 50% становлять субвенції та дотації з Варшави.

Адміністративна будівля Тарново Підгорне

Гміна – цеглина у фундаменті міцної країни

Якщо воєвода призначається урядом, то войт – голова гміни – посада виборча, тому в суворій підзвітності членам власної громади. Тадеуш Чайка успішно очолює одну з найбагатших у Польщі гмін Тарново Подгорне, яка об’єднує 16 населених пунктів з 24 тисячами мешканців. В найменшому з поселень – всього близько 500 мешканців, у найчисельнішому – 7 тисяч. За чверть століття кількість населення збільшилася вдвічі, щороку приріст складає 500–600 чоловік. Якщо раніше люди їхали до великих міст, зокрема до найближчої Познані, то сьогодні містяни шукають можливості перебратися до Тарново Подгорного і не тільки тому, що стало престижним жити за містом. Причин такому явищу декілька. Найголовніша – жителі сповна забезпечені роботою, адже створено 40 тис. робочих місць. Добре розвинене сполучення з містами, можливості для будівництва житла з сучасними комунікаціями, конкурентоспроможні заклади освіти, адже їх утримання та розвиток – найбільш витратна стаття місцевого бюджету.

Промзона в гміні знаходиться окремо

Коли розуму не позичати…

Переломний момент настав ще у 1989 році, коли гміни отримали величезні повноваження. Треба було приймати рішення щодо зміни устрою, напрямків розвитку, залучення інвестицій тощо. До речі, громада самостійно вирішує, якою буде структура виконкому та кількість необхідних у ньому посад.

Те, що дорога Варшава – Берлін, яка пролягає поруч, буде сприяти залученню коштів, було зрозуміло від самого початку, але гміна потребувала серйозних інвестицій. Звичайно, що основний капітал будь-якої сільської місцевості – це неозорі поля, громада Тарново Подгорного не виключення. Та для серйозних інвесторів було важливо, щоб землі мали промислове призначення або під забудову, тому перше, що було зроблено – документально змінено призначення земель із сільськогосподарського на потрібне. Перше підприємство побудували німці – справа зрушила з місця, і згодом посівні угіддя перетворилися на промислові зони. На сьогодні у гміні зареєстровано 5000 суб’єктів господарської діяльності, 250 фірм з іноземним та міжнародним капіталом. Одна тютюнова і дві шоколадні фабрики, цехи з виготовлення меблів, заводи з виробництва автозапчастин та збірки автобусів, підприємства з обробки металу, будівельні компанії, Інтернет-магазини та багатокілометрові склади, що сплачують чималі податки, оскільки займають величезні площі. Немало жителів звичайно ж мають сімейні фермерські господарства, але багато хто створює аутсорсингові компанії, що надають різноманітні послуги великим підприємствам. Звичайно, що зі зміною призначення землі зросла і її вартість – 30 злотих/м² проти 1 злотого/м² у 1990 році. Сьогодні ж у престижній гміні земля коштує 150 злотих/м².

Комплекс «Тарновські Терми» – найкоштовніша інвестиція громади

Податки – видатки

На 80% бюджет гміни є самостійним. Держава виділяє гроші лише на заклади освіти та на фінансування спеціальних завдань, які сама ініціює. Річний бюджет гміни – 180 млн. злотих. На комунальні підприємства витрачається 40 млн. на рік: ці гроші – окремий власний капітал гміни.

Основне джерело спільної скарбниці – податки на нерухомість (20 зл/м² – з підприємств, 1зл/м² – для мешканців), на прибуток – 6%. ФОП платять 40%, на 2% бюджет зростає від транзакцій купівлі-продажу нерухомості. Розмір податків гміна визначає самостійно, але не більше верхньої межі, дозволеної Мінфіном.

Звичайно, що гроші йдуть на підтримання та розвиток технічної інфраструктури, модернізацію та прокладання доріг, будівництво соціального та комунального житла (90% мешканців має приватні будинки!).

Сьогодні гміна може собі дозволити виділяти кошти на розвиток культури, спорту, оновлення та встановлення пам’ятників. Існують 60 неурядових організацій, які діють у цих напрямках, працює Клуб Сеньорів (університет третього віку для літніх людей), який відвідують понад 200 пенсіонерів.

Найбільша гордість та найкоштовніша інвестиція – термальний комплекс «Тарновські Терми». Він повністю побудований на гроші гміни. Громада замовляла геодезистську розвідку, сплачувала необхідні експертизи та сертифікації знайденої води, проходила тривалий процес оформлення дозвільної документації на побудову купалень. Очікування справдились – гміна має власний міні-аквапарк зі спортивним басейном.

Найближчий план розвитку пов’язаний саме з «Тарновськими Термами», адже існує проект «Термального Парку «Здоров’я». Перші кроки реалізації зроблено, оскільки землі навколо комплексу громада викупила у приватних власників, щоб мати резерв для створення оздоровчих закладів. Гміна залучає інвесторів для будівництва, але ставить вимогу: не порушувати навколишній архітектурний ансамбль.

У Польщі громада сама вирішує, що треба будувати

Найкраща допомога – невтручання

Звичайно, що будиночок у Тарново Подгорне – мрія навіть міського жителя, тому почали з’являтися на карті гміни цілі вулиці котеджних забудов. Хочеться вірити, що так триватиме і далі, але громада занепокоєна останньою зміною уряду держави. Є небезпека, що деякі анонсовані урядом нововведення можуть внести певну дестабілізацію у життя окремої гміни, а отже, і країни в цілому. Наприклад, передбачається реформування таких закладів освіти, як гімназії. Люди занепокоєні, адже вони за власний кошт збудували дві такі установи. Але жителі гміни не піддаються паніці та мають надію, що уряд все ж таки прийме рішення на користь свого народу.

Повноваження, які отримали українські громади завдяки реформі місцевого самоврядування, дозволяють побудувати сучасну господарську систему, яка б відповідала можливостям і вимогам певного регіону. Приклад сусідньої Польщі вселяє впевненість, що за розумного використання ресурсів, вмілого залучення інвестицій, хазяйського підходу до справи це дійсно можливо.

Ось такі симпатичні новобудови все частіше з’являються на новій вулиці

Розвиток у цифрах

Кількість освітніх закладів

Технічна інфраструктура гміни

Оксана ЛИМАР

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.