НТМ - Новини Твого Мiста

Вже майже рік помічник народного депутата України Вадима Івченка і одночасно керівник Нікопольської окружної партійної організації ВО «Батьківщина» Олександра Сотула опікується нашим регіоном. За цей час вона провела десятки зустрічей з населенням, вивчила проблемні питання, налагодила роботу громадської приймальні, об’їздила майже всі села Нікопольського району. Своїми враженнями, як живе сьогодні наше село, Олександра Федорівна поділилася з читачами газети

Перебуваючи в селах Нікопольського району, постійно стикаємося з існуючими там проблемами. Люди там чемні, уважні, але засмучені, виснажені, зневірені. По всьому видно, що життя загнало їх в глухий кут. Багато домівок покинуті та розвалені – люди або виїхали з села, або повмирали. На жаль, сільські проблеми не вирішуються, а тільки накопичуються. Походження причин складного життя в сільській місцевості мають різні обставини, як об’єктивні, так і суб’єктивні.

Насамперед кричущою загрозою розвитку села є зайнятість населення. Роками стрімко відбувається скорочення робочих місць, а подекуди взагалі їх відсутність. Молодь не залишається в селах, ті, хто виїхав на навчання, закінчивши навчальний заклад, в село вже не повертаються. Розуміючи нестабільність нинішнього становища, молоді люди, які ще залишилися в селі, цікавляться майбутніми пенсіями, а ті, в кого вік досягає цієї межі, взагалі ледве стримують обурення та висловлюють занепокоєння своїми майбутніми пенсійними виплатами.

Олександра Сотула щиро переймається проблемами селян

В наслідок реформи сільського господарства та створення нових агрофірм, майже перестали існувати такі види господарювання, як тваринництво, вирощування овочевих культур. Якщо їх немає, то немає великої кількості обслуговуючого персоналу, тобто відбулося скорочення робочих місць. Створені агрофірми зосередили свою діяльність на вирощуванні зернових. Але і в цьому не все гаразд, бо немає замкнутого циклу переробки зернових культур. Агрофірма, отримавши врожай, продає його для переробки іншим господарствам. Тому зайнятість працюючих селян в агрофірмах мінімальна.

Зараз тварин люди тримають лише на своїх подвір’ях, мати багато худоби неможливо, бо переважна кількість сіл Нікопольського району не мають не те що питної води, а навіть технічної. Внаслідок відсутності води неможливо утримувати худобу і вирощувати овочеві культури. Воду в села доставляють автоцистернами і коштує вона непомірно дорого – від 100 до 150 гривень за кубометр. Це обмежує будь-яке господарювання і створює загальні проблеми для існування будь-якого закладу. Крім того, закупівельні ціни на молоко та м’ясо для селян дуже низькі, а вивозити продавати до міста можуть не всі. Останнім часом транспортне сполучення з прилеглими містами Нікополь та Покров стали для селян майже неможливим через руйнування дорожнього покриття. Всі дороги, що ведуть в села, за невеликим винятком кількох, що поблизу Нікополя, зруйновані вщент. Скоротилося багато приміських автобусних маршрутів, бо всі вони обслуговуються приватними транспортними фірмами. До того ж, людей в селах живе небагато і приватникам невигідно возити по декілька чоловік розбитими дорогами на довжину маршруту в десятки кілометрів (довжина маршруту становить до 70–80 кілометрів). Дотаційних коштів з бюджету перевізники зараз не отримують. Використовувати свій приватний транспорт люди також не поспішають, бо їхати такими дорогами, означає «вбити» свій автомобіль. Таким чином, мешканці сіл опинилися зовсім відірваними від міста.

Кричущою проблемою є медичне обслуговування селян. Завдяки медичній реформі зменшилася кількість медичних працівників, тобто кількість медичних сестер та лікарів залежить від чисельності жителів села, а оскільки мешканців стає все менше і менше, то на два, три або чотири села приходиться один медичний працівник, який надає допомогу декільком селам, що розташовані на відстані десятків кілометрів. А якщо медик взагалі захворів або пішов у відпустку, то села залишаються без медичного обслуговування. Скоротилися також аптечні кіоски з продажу ліків. Вони теж є приватними, і якщо попит на ліки невеликий через малу чисельність мешканців, вони згортають свою діяльність в тому чи іншому селі. Таким чином, люди залишаються взагалі без елементарної медичної допомоги.

Нещодавно у селян виникла нова «газова» проблема. Намагаючись поліпшати життя, в селах зробили газифікацію, люди вкладали свої кошти для проведення в домівки блакитного палива. Зараз через захмарні ціни на газ і через низьку платіжну спроможність селяни почали відмовлятися від благ цивілізації. Все більше вони опалюють свої оселі дровами. Купити або добути дрова теж нелегко, особливо людям похилого віку, то ж хто мерзне, хто якось прилаштовується пережити холодну пору року.

Таким чином, переважна кількість сіл Нікопольського району перетворилися на територію виживання. Це жахливе становище має бути зупинено. І зупинити це може тільки повне оновлення найвищої влади в Україні.

Юлія БІЛИК.

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Свежий номер "Проспекта" Вы можете приобрести в точках продажи прессы или оформив подписку.